«Беспілотник Лелека-100 є найбільш масовим у використанні в зоні ООС багатоцільовим безпілотним літальним апаратом в Україні, 46% усіх бойових вилетів було здійснено саме цим БПЛА»

Про це в інтерв’ю Security Talks зазначив співвласник «Виробничо-Інноваційної компанії «ДЕВІРО» Денис Чередніченко.

За його словами, виробнича-інноваційна компанія «ДЕВІРО» була заснована в Україні в 2014 році, після поставок армійціям близько півтора десятки БПЛА, які були попередніми прототипами Лелека-100.

Наразі поставлено в ЗСУ понад 300 БПЛА Лелека-100, — зазначив Чередніченко, додавши, що «ДЕВІРО» готова до розвитку БПЛА, в тому числі, до створення ударного БПЛА, або дрона-камікадзе — останнє вже активно експериментується компанією-партнером.

Спеціалізація «ДЕВІРО» — проектування, розробка і виробництво безпілотних літальних апаратів, програмного забезпечення для аналізу і обробки отриманої інформації.

Лелека-100 — український військовий багатофункціональний безпілотний літальний апарат, розроблений компанією «Deviro».

Лелека-100 був спроектований фахівцями з компанії «Deviro» в конфігурації літакового типу, проте, важливо уточнити, що пристрій має компактні габаритні розміри, зокрема, при довжині фюзеляжу дрона в 1 метр 14 сантиметрів, розмах крил БПЛА становить 1 метр 98 сантиметрів, що в свою чергу суттєво спрощує процес експлуатації та транспортування цього повітряного судна. Крім того, необхідно враховувати, що даний літальний апарат має високу маневреність, через що пристрій чудово підходить для виконання поставлених цілей і завдань.

Прикордонники провели навчання з БпЛА «ЛЕЛЕКА-100».

У Черкаській області прикордонники навчаються повітряному моніторингу кордону за допомогою безпілотного авіаційного комплексу (БПАК) «Лелека-100».

Про це повідомляє пресслужба Держприкордонслужби.

Тренінг проходив на базі Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України ім. генерала Ігоря Момота.

Під час навчання прикордонники освоїли тактико-технічні характеристики та можливості БпАК, здобули навички з основ пілотування вдень та вночі, опановували способи ведення повітряної розвідки.

Відзначається, що «ЛЕЛЕКУ» прикордонникам безкоштовно передали виробники комплексу.

Головний центр підготовки особового складу Держприкордонслужби ім. генерал-майора Ігоря Момота (в/ч 9930) безкоштовно отримав безпілотний авіаційний комплекс «Leleka 100».

Комплекс був переданий представниками ТОВ «ВІК ДЕВІРО» 16 квітня, повідомляє пресслужба ГЦПОС ДПСУ. Він призначений для аеророзвідки, патрулювання, картографування місцевості із можливістю передачі оперативної інформації та отримання точних географічних координат у режимі реального часу.

БпАК складається з двох безпілотних літальних апаратів (БпЛА), наземної станції управління та додаткового обладнання. Повітряний апарат стійкий до погодних умов та придатний до використання у будь-який час доби.

У комплексі реалізовано концепцію автоматизованого керування повітряним апаратом протягом усього польоту, що значно спрощує роботу оператора та дозволяє зосереджувати увагу на аналізі оперативної інформації. Така техніка дозволяє прикордонникам ефективно захищати український кордон від злочинців і зовнішньої агресії.

Надалі під час практичних занять прикордонники будуть набувати навичок з керування безпілотними літальними апаратами та виконуватимуть завдання з пошуку, розпізнавання та супроводу об’єктів.

Даний комплекс буде використовуватись також для підвищення кваліфікаційних навичок інструкторами-операторами та безпосередньо на кордоні.

Якщо ви берете участь у проектах з видобутку, ви розумієте важливість використання правильних інструментів для досягнення оптимальних результатів. Що стосується обстеження та картографування, квадрокоптери (або Безпілотні літальні апарати) виявилися життєздатним і привітним рішенням.

Досягнення спостереження видобутку з висоти пташиного польоту на видобувному майданчику  є складною задачею, однак коптери однозначно підходять до завдань аерофотографування та обстеження. Вони не тільки можуть бути оснащені новітньою картографічною технологією (а також відстеженням та звітуванням), технологія безпілотників приносить із собою ряд переваг.

В останній рік особливо яскраво виявляється кардинальна зміна форм і методів ведення бойових дій у сучасних війнах. Незважаючи на те, що, наприклад, стратегічні безпілотні авіаційні комплекси (БАК), у тому числі як носії високоточної зброї, застосовувалися американською армією ще наприкінці ХХ століття, саме кінець 2019-го — початок 2020 року можна вважати ще одним етапом великих змін.

З одного боку, сумарні витрати на закупівлі зброї у світі стрімко зростають (міжнародний інститут SIPRI підрахував, що військові витрати у світі у 2019 році зросли до 1,92 трлн дол.). Економічно потужні країни продовжили розширювати можливості цінних бойових систем стратегічного рівня: згідно зі SIPRI, на частку п'яти найбільших країн — США, Китаю, Індії, Росії та Саудівської Аравії — припадає 62% світових військових витрат за 2019 рік. Наприклад, на початку 2020-го з допомогою американського безпілотника MQ-9 Reaper і високоточних ракет Hellfire було знищено впливового іранського генерала Касема Сулеймані. Але вартість таких БАК перевищує 16 млн дол. за одиницю, що унеможливлює масове використання такого озброєння переважною більшістю країн світу.

В останній рік особливо яскраво виявляється кардинальна зміна форм і методів ведення бойових дій у сучасних війнах. Незважаючи на те, що, наприклад, стратегічні безпілотні авіаційні комплекси (БАК), у тому числі як носії високоточної зброї, застосовувалися американською армією ще наприкінці ХХ століття, саме кінець 2019-го — початок 2020 року можна вважати ще одним етапом великих змін.

З одного боку, сумарні витрати на закупівлі зброї у світі стрімко зростають (міжнародний інститут SIPRI підрахував, що військові витрати у світі у 2019 році зросли до 1,92 трлн дол.). Економічно потужні країни продовжили розширювати можливості цінних бойових систем стратегічного рівня: згідно зі SIPRI, на частку п'яти найбільших країн — США, Китаю, Індії, Росії та Саудівської Аравії — припадає 62% світових військових витрат за 2019 рік. Наприклад, на початку 2020-го з допомогою американського безпілотника MQ-9 Reaper і високоточних ракет Hellfire було знищено впливового іранського генерала Касема Сулеймані. Але вартість таких БАК перевищує 16 млн дол. за одиницю, що унеможливлює масове використання такого озброєння переважною більшістю країн світу.

Однак на тлі цього особливої актуальності набуло масове застосування порівняно дешевих безпілотних (дистанційно керованих) платформ різного базування (авіаційних, наземних, морських) з ударними елементами. Спеціалісти особливо відзначають їхню багатофункціональність та універсальність, що дозволяє застосовувати різноманітне озброєння й електронне обладнання. У тому числі сучасне, таке як електромагнітні боєприпаси, новітні системи радіоелектронної боротьби (РЕБ), радіоелектронної розвідки (РЕР) тощо.

Яскравим прикладом розвитку нового тренду може слугувати нічний напад у вересні 2019 року десятьма дронами-кілерами на нафтові потужності компанії Saudi Aramco на сході Саудівської Аравії, що призвело до зменшення наполовину щоденного видобутку нафти в країні. Ще вагомішого результату досягла масована атака турецьких ударних безпілотників у Сирії наприкінці лютого 2020 року. Під час нетривалої, але запеклої ескалації конфлікту Анкара завдала низки відчутних ударів по підрозділах сирійської армії, оснащеної досить сучасною російською зброєю. Це дозволило турецьким ЗМІ заговорити про "нову військову доктрину" Анкари.